- спрямування
- -я, с.1) Дія за знач. спрямувати.2) Направленість; напрямок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спрямування
Смотреть что такое "спрямування" в других словарях:
спрямування — [спр амува/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
спрямування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
повертати — I а/ю, а/єш, недок., поверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого , чого небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди небудь, на когось, щось. || Обертати що небудь іншим боком. || неперех. Рухати, ворушити… … Український тлумачний словник
спрямовувати — 1) = спрямувати (кого що надавати кому / чому н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами… … Словник синонімів української мови
академізм — у, ч. 1) Звички, манера поведінки людей, пов язаних із науковою діяльністю, кабінетними заняттями і т. ін.; академічність. 2) Сукупність традиційних правил, прийомів, узвичаєних у мистецтві, літературі, спорті і т. д. 3) Суто теоретичне… … Український тлумачний словник
анопсія — ї, ж., мед. 1) Переважне спрямування погляду одного чи обох очей вгору. 2) Розлад зору внаслідок косоокості, катаракти або серйозних порушень рефракції … Український тлумачний словник
бік — бо/ку, ч. 1) Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. •• Під бо/ком дуже близько, поруч. 2) Яка небудь сторона, стінка, площина предмета. 3) Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого небудь. 4) Напрямок або… … Український тлумачний словник
газохід — хо/ду, ч. Канал, який служить для спрямування газоподібних продуктів згоряння вздовж поверхні нагрівання чи для їх видалення в атмосферу … Український тлумачний словник
гідромонітор — а, ч. Знаряддя для створення і спрямування компактної та потужної струмини води, що використовується на земляних і гірничих роботах … Український тлумачний словник
гіперкатексис — у, ч., псих. Спрямування психічної енергії на один процес з (несвідомою) метою продовження або полегшення іншого … Український тлумачний словник
